захворювання органів дихання

Учні нашого класу досліджували захворювання органів дихання та їхню профілактику.

1     Група – досліджувала  що таке дихання,і я дихають мікроорганізми,рослини.тварини.

2     Група – досліджували вірусні,бактеріологічні,алергічні хвороби органів дихання.

3     Група – досліджували різні методи профілактики органів дихання.

Ди́хання — процес вентиляції легень і газообміну, що супроводжується поглинанням кисню і виділенням вуглекислого газу. Газообмін є найважливішою функцією системи органів дихання. Без нього неможливе життя, оскільки прертворення енергії в організмі відбувається в результаті окиснення поживних речовин, для якого потрібен кисень. Вивільнення вуглекислого газу - одного з кінцевих продуктів обміну речовин - також важлива функція газообміну. Складаеться дихання з трьох послідовних етапів: зовнішнього дихання, транспорту газів кров'ю, внутрішнього дихання.

Дихання людей та окремих тварин можливе через ніс та через ротову порожнину. Людина без дихання може прожити до 5 — 7 хвилин, навіть менше. Після такого проміжку часу відмирають невідновлювані клітини мозку.

Живильні речовини, що надійшли в мікробну клітину, зазнають в ній складні перетворення.

На ці перетворення витрачається певна кількість енергії. Енергія витрачається також для забезпечення росту і розмноження мікроба. Необхідну для цих цілей енергію мікробна клітина отримує в процесі дихання. Сутність такого процесу полягає в тому, що складні органічні речовини окислюються до більш простих з виділенням енергії.Для окислення органічних речовин з метою отримання енергії одні мікроорганізми використовують кисень повітря, інші здатні обходитися при цьому без кисню, а для третіх кисень повітря є навіть шкідливим. Отже, по відношенню до кисню повітря мікроорганізми можна поділити на аеробні – це ті мікроорганізми, які потребують кисню повітря, і анаеробні мікроорганізми, яким кисень повітря не потрібен.

Серед анаеробних мікробів зустрічаються суворі, або безумовні, анаероби, на них кисень повітря діє згубно, і факультативні, або умовні, анаероби, здатні існувати як у присутності кисню, так і без нього.

До числа аеробних мікроорганізмів відносяться гриби і багато бактерії.

Зображення аеробного,анаеробного дихання.

Дихання рослин.

Поряд з фотосинтезом, дихання – найважливіший, необхідний процес, що протікає в рослинах. Він полягає в безперервному газообміні рослини з навколишнім середовищем шляхом поглинання кисню, окислення за його допомогою органічних речовин, виділення вуглекислого газу, води і великої кількості теплової енергії. Ця енергія витрачається на рух цитоплазми в клітинах, розвиток молодих тканин і органів, розмноження, тобто на ріст і розвиток рослини в цілому.

В якості органічних речовин, що використовуються рослиною для здійснення процесу дихання, служать в основному вуглеводи, білки і жири.

Дихання рослин посилюється з підвищенням температури навколишнього повітря, але до того рівня, при якому можлива її нормальна життєдіяльність. Для прикладу, оптимальна температура для дихання проростаючого насіння становить +30-40 °С. В цілому ж дихання у рослин відбувається в досить широкому температурному діапазоні. У зимуючих рослин дихання продовжується навіть при 20-25 °С морозу. При температурі понад +50 °С дихання, як правило, припиняється, оскільки білки цитоплазми згортаються.

Дихання Тварин.

Клітинне дихання Кліти́нне або ткани́нне ди́хання — сукупність біохімічних реакцій живих організмів, що протікають в клітинах, в ході яких відбувається окиснення вуглеводів, ліпідів і амінокислот. Вивільнена енергія запасається в хімічних зв'язках макроенергетичних сполук ,

Дихання трахеями Трахеї  — органи  дихання  у  членистоногих та оніхофор. Являють собою галузисті трубочки, за допомогою яких здійснюєтьсягазообмін у тканинах тварин. Характерні для багатоніжок, комах, павукоподібних. Відрізняються за ступенем розвитку у різних груп.

Дихання зябрами  Зя́бра  — орган дихання, що здатний поглинати кисень із води.

На відміну від багатьох дрібних водних безхребетних (таких як губок, мохуваток, п'явок), які вдихають кисень через всю поверхню тіла, складніші організми використовують зябра. Зазвичай зябра утворюються з тонких пластинок тканини або дрібних пучковатих лопатей, і за винятком деяких водних комах, вони містять густу мережу кровоносних судин або целомічну рідину, яка здійснюєгазообмін з навколишнім середовищем. У багатьох воднихкомах(як волохокрильців, Sialidae і личинок бабок, є унікальний тип органу дихання — зябро-трахеї, що складається з системи дихальних трубок. Стінки закінчення шлунково-кишкового тракту цих комах густо покриті трахеями. Вода, яку вони всмоктують, забезпечує їх киснем і потім виходить назовні.

Подвійне дихання  Для дихальної системи птахів характерна відсутність надгортанника. У них є нижня гортань і повітряносні мішки, які є резервуаром для повітря, полегшують політ і оберігають тіло птахів від перегріву. Однією з особливостей є «подвійне дихання».

Шкіряне дихання 

 

Легеневе дихання Безперервна зміна повітря в легенях під час дихання називається легеневою вентиляцією, показником якої є хвилинний об’єм легень (кількість повітря, що проходить через легені за 1хв). Кількість повітря, яку людина вдихає і видихає при спокійному диханні, називається дихальним об’ємом.

Вірусні захворювання органів дихання.

Найпоширенішим захворюванням, спричиненим вірусами, є грип. Це захворювання належить до повітряно-крапельної інфекції. Це гостре інфекційне вірусне захворювання дихальних шляхів. Входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Періодично розповсюджується у вигляді епідемій та пандемій (захворюваність грипом переважає взимку). У наш час виявлено більш ніж 2000 варіантів вірусу грипу, які розрізняються між собою антигенним спектром.

Хвороби органів дихання що викликають бактерії.

До найпоширеніших захворювань, спричинених бактеріями належать: інфекційний риніт, утворення аденоїдів, ангіна, туберкульоз, трахеїт, бронхіт, пневмонія.

   Інфекційний риніт (від грец. ринос - ніс) - це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Воно найчастіше є наслідком грипу. Інфекційний риніт зустрічається приблизно у половини дорослого населення. У дітей, особливо раннього віку, частота зустрічальності інфекційного риніту значно вище. Може бути неспецифічним (початок респіраторної інфекції) і специфічним, наприклад викликаним збудниками інфекційних захворювань - дифтерії, кору, скарлатини, туберкульозу.   Утворення аденоїдів (від грец. аден - залоза, ейдос - вигляд) - це результат постійного запалення (переважно у дитячому віці) лімфатичних вузлів - мигдаликів, їхнього розростання, які, як вам відомо, у великій кількості містяться у глотці. Вони є частиною природного дитячого захисту від вторгнення мікробів, зникають зазвичай до десяти років. Аденоїди спричинюють постійне закладання носа, хронічний нежить, гугнявість, сон з відкритим ротом, формування «аденоїдного типу обличчя», зниження працездатності у школярів.

Аденоїди.                                                                                             

Ангіна, (від лат. анго - стискаю) - гостре запалення мигдаликів, які розташовані в глотці. Ознаки хвороби - відчуття стиснення горла, біль під час ковтання, підвищена температура, загальне нездужання. Можливе утворення гнояків на мигдаликах. Ангіна дає ускладнення (ревматизм, вади серця), тому лікувати її треба тільки під наглядом лікаря, виконуючи всі його призначення.

   Трахеїт (від грец. трахея - дихальне горло) - запалення слизової оболонки трахеї. Його ознаки: дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю в зіві та за грудиною, голос стає хрипкий. Зрідка трахеїт проходить ізольовано, найчастіше він приєднується до риніту, фарингіту, ларингіту, бронхіту. Спричинюється переохолодженням, курінням, інфекціями – тими самими, що викликають риніт, фарингіт, ларингіт: стафілококи, стрептококи тощо. В разі недостатнього лікування (чи його відсутності) цих хвороб запальний процес може поширитися і на трахею

                                       

   Бронхіт (від грец. бронхи - дихальне горло) - це запалення слизової оболонки бронхів. Збудником можуть бути стрептококи, стафілококи. Одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Для бронхіту характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий), частіше зі слизовими виділеннями, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в легенях.

                                       

Пневмонія (від грец. пневмо - легеня), або запалення легенів, - запалення тканини легенів; належить до гострих інфекційних захворювань. Пневмонію можуть спричинити пневмококи, стафілококи, стрептококи, що потрапили в дихальні шляхи. Для пневмонії характерні раптове підвищення температури тіла (38-39 °С і вище), погіршення загального стану, поява задишки, сильний біль у боці, потім з'являється кашель із слизовими виділеннями.

                             

Туберкульоз (від лат. туберкулюм - гулька) - поширене інфекційне соціально небезпечне захворювання, що найчастіше уражає легені, кістки. Інша назва - сухоти. Збудник туберкульозу - мікобактерії - туберкульозна паличка (паличка Коха, або бацила). Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, крап-линках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших,предметах, якими користувався хворий на туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу можуть передаватися людині й від продуктів харчування тваринного входження - молока та м'яса.

                                        

Захворювання органів дихання,що спричиняють алергени.

До найпоширеніших алергічних захворювань відносять алергічний риніт, бронхіальну астму. Їх спричинюють алергени, серед яких можуть бути продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки тощо), пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти тощо.

   Алергічний риніт є самостійним захворюванням, спричиненим алергенами, які потрапляють на слизову оболонку носа. Ознаками його є набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, що супроводжується чханням і слизовиділенням. Головними способами лікування є усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби.

Бронхіальна астма характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов'язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці порушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м'язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в'язка речовина, виникає набряк, що порушує рухову функцію бронхіол. Людині тяжко дихати. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах.

  

Дякуємо заувагу